2013 рік став революційним для української енергетики – експерти

26 Декабря 2013
Створення та затвердження цілого ряду революційних документів, дають підстави казати про те, що 2013 рік став знаковим для вітчизняної енергетики, заклавши основи для подальшої модернізації як енергетичного ринку, так і галузі в цілому.

Таку думку висловили експерти Центру досліджень енергетики підводячи підсумки року для української електроенергетики.

Серед основних подій року, що минає, спеціалісти Центру виділили прийняття Закону «Про засади функціонування ринку електроенергії України», підготовку Проекту Енергетичної стратегія України на період до 2030 р., впровадження стимулюючого тарифу для обленерго та зміну правил експорту електроенергії.

Найбільшим досягненням законотворців у 2013 році, безумовно, треба вважати прийняття Закону «Про засади функціонування ринку електроенергії України», основною метою якого є лібералізація оптового ринку електроенергії України та створення ефективного конкурентного середовища на ринку електричної енергії з урахуванням основних вимог законодавства ЄС.

«Значення цього документу важко недооцінити або переоцінити. Адже йдеться про трансформацію стратегічної галузі країни з постсоціалістичного устрою в умови ринкової економіки», - наголосив після голосування у Верховній Раді головний редактор інформаційного порталу Центру досліджень енергетики Олег Кільницький.

Активну дискусію в експертному середовищі викликало оприлюднення і спроба прийняти Кабміном Проекту Енергетичної стратегія України на період до 2030 р. У вересні, під час круглого столу «Енергостратегія України: у пошуках балансу між інтересами виробників і споживачів», організованому Центром досліджень енергетики, більшість експертів зійшлося на думці, що оприлюднений документ не можна розглядати як повноцінну енергостратегію держави, проте й відкладати у довгий ящик більше неможна.

«Стратегію треба приймати, треба публікувати, треба давати громадськості на обговорення. А після цього, за потреби, створювати групу, чи доручати комусь в режимі «online» її переробляти або доробляти», - наголошує заступник Генерального директора Центру досліджень енергетики Вадим Гламаздін.

Не менш важливим стало рішення про те, що з 1 січня 2014 року Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕ) переведе на методику стимулюючого тарифоутворення перші чотири українські енергопостачальні компанії - «Дніпро-», «Київ-», «Кіровоград -» і « Львівобленерго». Очікувалося, що у разі успішної реалізації пілотного проекту протягом 2014 року, регулятори поширять нову методику і на інші обласні енергопостачальні компанії.

«Я б поставив цю тарифну реформу за її значенням і наслідками навіть вище, ніж впровадження конкурентного енергоринку» , - вважає Олег Кільницький.

Вже ближче до кінця року НКРЕ також затвердила порядок проведення аукціонів для поставок вітчизняної електроенергії за кордон. Згідно із змінами в законодавстві, брати участь в аукціонах зможе будь-яка компанія, яка є членом Оптового ринку електроенергії України, має ліцензію на постачання за нерегульованим тарифом і вже уклала договори на експорт електроенергії. На думку експертів, це рішення можна розцінювати як перший крок на шляху суттєвого збільшення експорту.

«Всі говорять про експортний потенціал нашої енергосистеми та про необхідність його розвитку. Нові правила експорту електроенергії – це один з перших, але дуже важливих кроків для збільшення інтеграції українського енергетичного ринку з європейським, що, своєю чергою, дозволить максимально реалізувати експортні можливості української енергосистеми», - коментує Вадим Гламаздін.

«2013 рік став дійсно роком корінних змін в енергетиці: новий Закон про основи функціонування енергоринку, нові правила експорту, підписання угод з Шелл, Шеврон та Ексон. Зниженння в кінці року ціни на природний газ. Нарешті вимальовується тенденція до скорочення споживання того ж природного газу. 2014 стане або роком нового тренду – зі зміною знаку з «мінус» на «плюс», або ж роком мовчазної паузи: заморожених реформ та тарифів, відсутності прогресу у законодавчому полі. Така пауза, навіть довжиною в рік, може дуже дорого коштувати нашій енергосистемі. І ще дорожче – тим українцям, які наступної зими будуть сидіти без світла та тепла», - підводить підсумок Олександр Харченко, Генеральний директор Центру досліджень енергетики.


Поделиться ссылкой:
Наши региональные партнеры